0
Am Я думаю, допоки я іще живий, Dm6 поки живу – я буду думати, Am А далі буде існування, Dm6 гірке, бездонне і бездомне… Am Am7 І я один, зовсім один, Dm6 хоча глибоко у мені нас тільки двоє, Am Am7 Тікаємо під сірий дощ, Dm6 бо зупинитись – здатися в неволю. Dm Am Я так кволо-кволо H Dm Am Починаюся, здається, стихійно, випадково. Dm Am Я так кволо-кволо H Dm F E Сліпну, глухну, біжучи, щоб закінчитись казково. Я викликаю правду у собі, щоб вимагати того в інших, Щоб опадати з жовтим листям і сходити із сонцем літнім… І я один, зовсім один, хоча глибоко у мені нас майже троє, Стрибаємо з вогня у воду, щоби не здатися в неволю. Я так кволо-кволо Починаюся, здається, стихійно, випадково. Я так кволо-кволо Сліпну, глухну, біжучи, щоб закінчитись казково. Я не рахую кроків, ідучи, мабуть, борюсь за імпульсивне існування. А кожна втрата забирає сили, хоча то схоже на досвід виживання. І я один, зовсім один, хоча глибоко у мені нас поле бою. Вповзаємо самі у петлі, Ховаючися від неволі. Я так кволо-кволо Починаюся, здається, стихійно, випадково. Я так кволо-кволо Сліпну, глухну, біжучи, щоб закінчитись казково.
