0
Am C Dm F Може скоро я вже знайду своє місце, Де би міг своє коріння пустити міцно. То підлоги то дороги то тротуари Нерозбавлену вирішують суть. Я біжу ховатись в свою комору, Щоб осіла в душі каламуть. Приспів: Хіба можна нормально жити В ненормальному світі? А коли в моїх світлих простих ідеях Не знаходиться й натяку на те, Що повинно когось там задовольнити – Не торкатись неприйнятих тем... Сором тому, хто панує не над собою, Розкошує многотою брехливих слів... Скільки можна над простими людьми знущатись? Рахувати нас за дійних корів! Приспів. (10р)
