0
Em C G D Зову місяць блукає, зоряним небом, Знову чую крізь сон тихі кроки твої, Я не зню тебе, я не знаю про тебе, І для чого приходиш, з далеких тих днів! Так багато у світі хотів я спитати, та напевно як завжди, не вистачить слів Скільки повзати нам а не літати, Та для чого приходиш з далеких тих днів! Ти мені пробач я колись народився в своїй крайні Ти мені пробач я живу ніби вдома але я емігрант Ти мені пробач за забуті пісні і сльозу на калині Ти мені пробач незнйомий мій брат! Ніби все у нас є більше навіть не треба, Сине небо і жовте колосся ланів а насправді ми просто блукаем від себе ти про це нагадав нам з далеких тих днів! Припев Стогнали гори ридали ікони спадали зорі комусь на погони Червоне небо червоне поле Такого не треба більше не треба! І на вікі віків повсяк час і нині будуть дивитись на нас твої очі сині Березові хрести і земля у руїні І останні слова Слава Україні! Припев > 2 раза
